притопувати
ПРИТОПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. Те саме, що притупувати. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п'яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: - Качайте мене, заплачу! (Довж., І, 1958, 84); Пішла! Он як, пішла танцювати з Лигуном. А той вже вигинається та притопує, аж згорбився (Чаб., Тече вода.., 1961, 14); Катя, розмовляла з Козленком, а сама в такт танцю весь час притопувала ногою у міцному черевику (Собко, і Нам спокій.., 1959, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притопую | притопуємо |
2 особа | притопуєш | притопуєте |
3 особа | притопує | притопують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притопуватиму | притопуватимемо |
2 особа | притопуватимеш | притопуватимете |
3 особа | притопуватиме | притопуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | притопував | притопували |
Жіночий рід | притопувала | |
Середній рід | притопувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | притопуймо | |
2 особа | притопуй | притопуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | притопуючи | |
Минулий час | притопувавши |