притриманий
ПРИТРИМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притримати. Софія.. кінчала причісування: злотисті кучері були вже врихтовані, майстерно-зальотно підшпилені над чолом і притримані гребінцем-діадемою (Л. Укр., III, 1952, 498).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | притриманий | притримана | притримане | притримані |
Родовий | притриманого | притриманої | притриманого | притриманих |
Давальний | притриманому | притриманій | притриманому | притриманим |
Знахідний | притриманий, притриманого | притриману | притримане | притримані, притриманих |
Орудний | притриманим | притриманою | притриманим | притриманими |
Місцевий | на/у притриманому, притриманім | на/у притриманій | на/у притриманому, притриманім | на/у притриманих |