притушкований
ПРИТУШКОВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до притушкувати. Притушкована спокуса ворушиться і в очах, які поблискують волого, з викликом (Стельмах, І, 1962, 327); // притушковано, безос. присудк. сл. Все в світі тече, все змінюється, тож і всі рани - фізичні і моральні - загоїлись, біль притушковано, гіркість забуто (Вітч., 3, 1971, 202).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | притушкований | притушкована | притушковане | притушковані |
Родовий | притушкованого | притушкованої | притушкованого | притушкованих |
Давальний | притушкованому | притушкованій | притушкованому | притушкованим |
Знахідний | притушкований, притушкованого | притушковану | притушковане | притушковані, притушкованих |
Орудний | притушкованим | притушкованою | притушкованим | притушкованими |
Місцевий | на/у притушкованому, притушкованім | на/у притушкованій | на/у притушкованому, притушкованім | на/у притушкованих |