прихідько
ПРИХІДЬКО, рідко ПРИХОДЬКО, а, ч., розм . Те саме, що прихідець. Мабуть, прихідько теж почував себе певніше в своєму картузі, але в чужій квартирі годилося його знімати (Загреб., Диво, 1968, 189); Тихий гомін пройшов по кабінету, і всі присутні підвелися на ноги. Чудний приходько їх вразив (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 156); Його прадід не був приходько з Польщі, ні приблуда на Україні звідкільсь (Н.-Лев., І, 1956, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прихідько | прихідьки |
Родовий | прихідька | прихідьків |
Давальний | прихідькові, прихідьку | прихідькам |
Знахідний | прихідька | прихідьків |
Орудний | прихідьком | прихідьками |
Місцевий | на/у прихідьку, прихідькові | на/у прихідьках |
Кличний | прихідьку | прихідьки |