прицитькувати
ПРИЦИТЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦИТЬКАТИ, аю, аєш, док., розм . Окриком примушувати кого-небудь замовкнути або забороняти йому робити щось. Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла .. У дворі на цепу кинувся собака. Його зразу хтось прицитькав (Бурл., М. Гонта, 1959, 125).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прицитькую | прицитькуємо |
2 особа | прицитькуєш | прицитькуєте |
3 особа | прицитькує | прицитькують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прицитькуватиму | прицитькуватимемо |
2 особа | прицитькуватимеш | прицитькуватимете |
3 особа | прицитькуватиме | прицитькуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прицитькував | прицитькували |
Жіночий рід | прицитькувала | |
Середній рід | прицитькувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прицитькуймо | |
2 особа | прицитькуй | прицитькуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прицитькуючи | |
Минулий час | прицитькувавши |