причілковий
ПРИЧІЛКОВИЙ, а, е, розм . Прикм. до причілок 1. Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною... (Коцюб., І, 1955, 247); Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (Логв., Давні рани, 1961, 93); // Який прилягає до причілка, міститься біля причілка. Біля причілкового осокора заворушилась невисока жіноча постать (Стельмах, Правда.., 1961, 51).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | причілковий | причілкова | причілкове | причілкові |
Родовий | причілкового | причілкової | причілкового | причілкових |
Давальний | причілковому | причілковій | причілковому | причілковим |
Знахідний | причілковий, причілкового | причілкову | причілкове | причілкові, причілкових |
Орудний | причілковим | причілковою | причілковим | причілковими |
Місцевий | на/у причілковому, причілковім | на/у причілковій | на/у причілковому, причілковім | на/у причілкових |