причільний
ПРИЧІЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що причілковий. [Марта:] А я ж тебе ждатиму-дожидатиму, у причільне віконечко виглядатиму!. (Кроп., V, 1959, 190); Два звичайних столи, зіставлені вподовж причільної стіни, сягали майже через усю кімнату (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 202); На дубових лавах сиділи жінки : на причільній Мотря (Ле, Хмельницький, І, 1957, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | причільний | причільна | причільне | причільні |
Родовий | причільного | причільної | причільного | причільних |
Давальний | причільному | причільній | причільному | причільним |
Знахідний | причільний, причільного | причільну | причільне | причільні, причільних |
Орудний | причільним | причільною | причільним | причільними |
Місцевий | на/у причільному, причільнім | на/у причільній | на/у причільному, причільнім | на/у причільних |