пробухикати
ПРОБУХИКАТИ, аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час. Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Збан., Сеспель, 1961, 300).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробухикаю | пробухикаємо |
2 особа | пробухикаєш | пробухикаєте |
3 особа | пробухикає | пробухикають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробухикав | пробухикали |
Жіночий рід | пробухикала | |
Середній рід | пробухикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробухикаймо | |
2 особа | пробухикай | пробухикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пробухикавши |