пробушувати
ПРОБУШУВАТИ, ую, уєш. Док. до бушувати. Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Крот., Сини.., 1948, 216).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробушую | пробушуємо |
2 особа | пробушуєш | пробушуєте |
3 особа | пробушує | пробушують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пробушував | пробушували |
Жіночий рід | пробушувала | |
Середній рід | пробушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пробушуймо | |
2 особа | пробушуй | пробушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пробушувавши |