проварений
ПРОВАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проварити. Вийняту з формочок випечену бабку при подачі на стіл поливають фруктовим соком, провареним з рештою цукру (Укр. страви, 1957, 242); // у знач. прикм. Густо завис дух йодоформу й карболки. Худюща плоскогруда сестра .. перемотує старі проварені бинти (Стельмах, II, 1962, 252).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проварений | проварена | проварене | проварені |
Родовий | провареного | провареної | провареного | проварених |
Давальний | провареному | провареній | провареному | провареним |
Знахідний | проварений, провареного | проварену | проварене | проварені, проварених |
Орудний | провареним | провареною | провареним | провареними |
Місцевий | на/у провареному, проваренім | на/у провареній | на/у провареному, проваренім | на/у проварених |