провинитися
ПРОВИНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Зробити прикрість, шкоду кому-небудь, стати винним перед кимсь; завинити. Чим я перед тобою і перед матір'ю провинилася так? Пройду я, сяду, дихну - уже я і винувата (Мирний, IV, 1955, 82); Наступного ж дня він і справді провинився : зламав біля шкільного ганку топольку (Донч., V, 1957, 497).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провинюся | провинимося |
2 особа | провинишся | провинитеся |
3 особа | провиниться | провиняться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | провинився | провинилися |
Жіночий рід | провинилася | |
Середній рід | провинилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провинімося | |
2 особа | провинися | провиніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | провинившись |