провисати
ПРОВИСАТИ, ає, недок., ПРОВИСНУТИ, не; мин. ч. провис, ла, ло і рідко провиснув, нула, ло; док. 1. Прогинатися під дією власної ваги. Дроти лінії електропередачі провисли .
2. Будучи причепленим, прикріпленим до чого-небудь, висіти. На середньому вагоні провисало червоне полотнище з білими літерами (Панч, В дорозі, 1959, 140); * Образно. Над селом провисала тиха і тепла ніч (Ірчан, І, 1958, 327); // Те саме, що зависати 1. То тут, то там, затримавшись на нижніх вітах, провисали майже до землі, мов бритвою зрізані, верхівки дерев (Перв., Дикий мед, 1963, 421).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провисаю | провисаємо |
2 особа | провисаєш | провисаєте |
3 особа | провисає | провисають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провисатиму | провисатимемо |
2 особа | провисатимеш | провисатимете |
3 особа | провисатиме | провисатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | провисав | провисали |
Жіночий рід | провисала | |
Середній рід | провисало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | провисаймо | |
2 особа | провисай | провисайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | провисаючи | |
Минулий час | провисавши |