провокаційний
ПРОВОКАЦІЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до провокація 1. Розсипані скрізь .. вороги революції творять своє діло, сіють провокаційні чутки і підбурюють несвідомих людей на злочинні виступи (Еллан, II, 1958, 218); Сахно зрозуміла всю провокаційну поведінку Гальванеску та всі його вчинки, яких не могла досі збагнути (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 75); Вбивство парламентерів було провокаційним викликом (Гончар, III, 1959, 237); // Прикм. до провокатор 1. - Ся твоя найновіша теорія, ті комітети розпуки, се навертання на нелегальну дорогу - все те виглядає око в око як робота платних провокаційних агентів (Фр., IV, 1950, 321).
2. мед., с. г. Прикм. до провокація 2, 3. При сильному зараженні поля [вовчком] можна застосовувати провокаційні посіви соняшника на силос (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 227).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | провокаційний | провокаційна | провокаційне | провокаційні |
Родовий | провокаційного | провокаційної | провокаційного | провокаційних |
Давальний | провокаційному | провокаційній | провокаційному | провокаційним |
Знахідний | провокаційний, провокаційного | провокаційну | провокаційне | провокаційні, провокаційних |
Орудний | провокаційним | провокаційною | провокаційним | провокаційними |
Місцевий | на/у провокаційному, провокаційнім | на/у провокаційній | на/у провокаційному, провокаційнім | на/у провокаційних |