провокований
ПРОВОКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до провокувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | провокований | провокована | провоковане | провоковані |
Родовий | провокованого | провокованої | провокованого | провокованих |
Давальний | провокованому | провокованій | провокованому | провокованим |
Знахідний | провокований, провокованого | провоковану | провоковане | провоковані, провокованих |
Орудний | провокованим | провокованою | провокованим | провокованими |
Місцевий | на/у провокованому, провокованім | на/у провокованій | на/у провокованому, провокованім | на/у провокованих |