проволікатися
ПРОВОЛІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПРОВОЛОКТИСЯ, очуся, очешся і ПРОВОЛОЧИТИСЯ, лочуся, лочишся, док. 1. перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь. По бруку, обвисши змокрілим лахміттям,.. Прапори нападницькі проволоклись (Бажан, Роки, 1957, 259).
2. розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.).
3. розм. Дуже повільно минати для кого-небудь (про час). Проволоклося ще два тижні. Як і .. ті дні, за приписом, вийшла Ольга на прохід (Кач., II, 1958, 69); // безос. Одна біда, що то якось довго проволікалося : вже й зима минула,.. а допомоги не можна було дочекатися (Кобр., Вибр., 1954, 144).
4. тільки док., розм. Волочитися (у 3 знач.) якийсь час. - Брешеш, сучий виродку! - гримнула мати . - Всю ніч проволочився десь, прошвендяв, то й думаєш, що ти є цабе! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 487).
5. тільки недок. Пас. до проволікати. Батько з сином беруться до марудної роботи «накладання основи» : нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах (Л. Укр., IV, 1954, 246); Справа проволікалася, і скінчити її відразу не було ніякої змоги (Фр., VI, 1951, 270).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проволікаюся | проволікаємося |
2 особа | проволікаєшся | проволікаєтеся |
3 особа | проволікається | проволікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проволікатимуся | проволікатимемося |
2 особа | проволікатимешся | проволікатиметеся |
3 особа | проволікатиметься | проволікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проволікався | проволікалися |
Жіночий рід | проволікалася | |
Середній рід | проволікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проволікаймося | |
2 особа | проволікайся | проволікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проволікаючись | |
Минулий час | проволікавшись |