провіантський
ПРОВІАНТСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до провіант. Провіантські запаси; // Признач. для провіанту. У Миколаєві й Херсоні організувались провіантські гамазеї (Добр., Очак. розмир, 1965, 90); // Який займається постачанням провіанту. Ад'ютант доповів, що затриманий провіантський комісіонер, який приховав продовольство і фураж (Кочура, Зол. грамота, 1960, 145).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | провіантський | провіантська | провіантське | провіантські |
Родовий | провіантського | провіантської | провіантського | провіантських |
Давальний | провіантському | провіантській | провіантському | провіантським |
Знахідний | провіантський, провіантського | провіантську | провіантське | провіантські, провіантських |
Орудний | провіантським | провіантською | провіантським | провіантськими |
Місцевий | на/у провіантському, провіантськім | на/у провіантській | на/у провіантському, провіантськім | на/у провіантських |