програний
ПРОГРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до програти 1-4. Ось уже другий тиждень люди всього села, програні, як худоба, щодня переходять з рук одного пана до рук другого (Баш, На землі.., 1957, 9); Заспокойтесь. Не казіться. Ваша справа програна (Еллан, II, 1958, 222); // у знач. прикм. Раніше, коли бувало полк ще зазнавав поразок, програючи окремі бої, Козаков звинувачував у цьому не когось іншого, а в першу чергу себе, і готовий був сам нести ганьбу за програний бій (Гончар, III, 1959, 432); Олександр Довженко колись писав, що письменникам не пробачаються погані книги, як генералам програні бої (Літ. Укр., 10.IX 1971, 3); // програно, безос. присудк. сл. Тарас зрозумів, що бій програно, і почав голосно плакати. Його войовнича маленька душа відчувала, що настав час розпрощатися з незвичайними чудовими іграшками, якими здарувала його доля (Довж., І, 1958, 369); Перша частина концерту близилась до кінця. Було проспівано сопранове соло; програно на фортепіані сонату (Сам., II, 1958, 222).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | програний | програна | програне | програні |
Родовий | програного | програної | програного | програних |
Давальний | програному | програній | програному | програним |
Знахідний | програний, програного | програну | програне | програні, програних |
Орудний | програним | програною | програним | програними |
Місцевий | на/у програному, програнім | на/у програній | на/у програному, програнім | на/у програних |