продовжувачка
ПРОДОВЖУВАЧКА, и, ж. Жін. до продовжувач. Передчуваючи вже близький кінець свого життєвого й літературного шляху, Шевченко звертався до Марка Вовчка, як до дочки, ідейної спадкоємиці, продовжувачки його революційної справи (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 521).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | продовжувачка | продовжувачки |
Родовий | продовжувачки | продовжувачок |
Давальний | продовжувачці | продовжувачкам |
Знахідний | продовжувачку | продовжувачок |
Орудний | продовжувачкою | продовжувачками |
Місцевий | на/у продовжувачці | на/у продовжувачках |
Кличний | продовжувачко | продовжувачки |