продірявлений
ПРОДІРЯВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до продірявити. Принесли мішені, продірявлені кулями (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 68); Старий розмальований дерев'яний ослін, наскрізь продірявлений шашелем, аж постогнує під вагою доброго десятка чоловіків, які тісно усілись і димлять самокрутками (Логв., Літа.., 1960, 12).
2. у знач. прикм. Який став або який зробили дірявим. У дверцях [тюрми] малі віконця .. забиті бляхою, продірявленою мов дуже рідке решето (Фр., IV, 1950, 485); Ним [очеретом].. можна вшити і продірявлену стріху (Рудь, Гомін.., 1959, 158); // Зношений до дір про одежу, взуття і т. ін.); драний, подертий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | продірявлений | продірявлена | продірявлене | продірявлені |
Родовий | продірявленого | продірявленої | продірявленого | продірявлених |
Давальний | продірявленому | продірявленій | продірявленому | продірявленим |
Знахідний | продірявлений, продірявленого | продірявлену | продірявлене | продірявлені, продірявлених |
Орудний | продірявленим | продірявленою | продірявленим | продірявленими |
Місцевий | на/у продірявленому, продірявленім | на/у продірявленій | на/у продірявленому, продірявленім | на/у продірявлених |