прозектор
ПРОЗЕКТОР, а, ч. 1. Лікар-патологоанатом, що здійснює розтин трупів. Після закінчення медичної школи у Єлисаветграді Є . Й. Мухін залишився в ній прозектором, а потім - викладачем анатомії (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 18).
2. Лікар, що очолює прозектуру (у 1 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прозектор | прозектори |
Родовий | прозектора | прозекторів |
Давальний | прозекторові, прозектору | прозекторам |
Знахідний | прозектора | прозекторів |
Орудний | прозектором | прозекторами |
Місцевий | на/у прозекторі, прозекторові | на/у прозекторах |
Кличний | прозекторе | прозектори |