прозерин
ПРОЗЕРИН, -у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують при міастенії, парезах, паралічах, невритах, для стимуляції родової діяльності, в очній практиці; простигмін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прозерин | прозерини |
Родовий | прозерину | прозеринів |
Давальний | прозеринові, прозерину | прозеринам |
Знахідний | прозерин | прозерини |
Орудний | прозерином | прозеринами |
Місцевий | на/у прозерині | на/у прозеринах |
Кличний | прозерине | прозерини |