пройнятий
ПРОЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пройняти 1-4. Туга б відкотилась від гуків тих геть-геть удалину, мов білі тумани, пройняті сонцем (Л. Укр., І, 1951, 192); Всю ніч не спала Ганна, пройнята легкою дрімотою (Кучер, Пов. і опов., 1949, 119); Підходили [селяни] обережно, приглядаючись і прислухаючись - чи немає часом якоїсь пастки. І кожен був увесь наскрізь пройнятий тривогою (Головко, II, 1957, 345); Несподівано з загального шуму вихопився чийсь дзвінкий, пройнятий сльозою вигук (Жур., До них іде.., 1952, 170); Настя, пройнята думками, сиділа під коровою, затиснувши колінами дійницю, і здається, снувала білу пряжу (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 69); Його [Т. Шевченка] вірші, що зібрані в книжку під назвою «Кобзар» , - такі сумні та журливі, пройняті нестямним болем ображеної душі (Мирний, V, 1955, 309); Духом революційного інтернаціоналізму пройнята вся внутрішня і зовнішня політика КПРС (Ком. Укр., 9, 1968, 60); // пройнято, безос. присудк. сл. Порівняльний аналіз творів повинен грунтуватися на розумінні їх як цілісної .. структури, в якій все .. пройнято організуючою, синтезуючою ідеєю (Рад. літ-во, 8, 1968, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пройнятий | пройнята | пройняте | пройняті |
Родовий | пройнятого | пройнятої | пройнятого | пройнятих |
Давальний | пройнятому | пройнятій | пройнятому | пройнятим |
Знахідний | пройнятий, пройнятого | пройняту | пройняте | пройняті, пройнятих |
Орудний | пройнятим | пройнятою | пройнятим | пройнятими |
Місцевий | на/у пройнятому, пройнятім | на/у пройнятій | на/у пройнятому, пройнятім | на/у пройнятих |