прокамбій
ПРОКАМБІЙ, -ю, ч. Бічна твірна тканина у рослин, з якої диференціюються первинні провідні тканини рослин; характеризується інтенсивним ростом клітин у довжину, їх витягнутою (прозенхімною) формою; поділ клітин відбувається в різних напрямках; з них виникають провідні тканини – первинні ксилема і флоема; після їх утворення в пучках голонасінних і дводольних рослин прокамбій продовжує функціонувати як камбій; у однодольних рослин прокамбій повністю використовується при диференціації в тканині так званих закритих провідних пучків.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прокамбій | прокамбії |
Родовий | прокамбію | прокамбіїв |
Давальний | прокамбієві, прокамбію | прокамбіям |
Знахідний | прокамбій | прокамбії |
Орудний | прокамбієм | прокамбіями |
Місцевий | на/у прокамбії | на/у прокамбіях |
Кличний | прокамбію | прокамбії |