прокисати
ПРОКИСАТИ, аю, аєш, недок., ПРОКИСНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати кислим. Нехай кисне , - не прокисне, да нікому їсти (Чуб., V, 1874, 133); // Псуватися, киснучи. * Образно. «Мало їх [Рахметових], - говорить Чернишевський , - але ними розцвітає життя всіх; без них воно заглухло б, прокисло б» (Кол., Терен.., 1959, 195); // розм. Просякати кислим, набувати кислого запаху. Повітря в кімнаті прокисло; Пелюшки прокисли; // Насичуючись вологою, розбухати.
2. перен., розм. Жити одноманітно, нудьгуючи. - Як припам'ятаю [пригадаю], що я мало не все життя прокиснув у канцелярії над бомагами [бумагами].., то аж злість бере... (Коцюб., І, 1955, 461).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокисаю | прокисаємо |
2 особа | прокисаєш | прокисаєте |
3 особа | прокисає | прокисають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокисатиму | прокисатимемо |
2 особа | прокисатимеш | прокисатимете |
3 особа | прокисатиме | прокисатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прокисав | прокисали |
Жіночий рід | прокисала | |
Середній рід | прокисало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокисаймо | |
2 особа | прокисай | прокисайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прокисаючи | |
Минулий час | прокисавши |