прокламувати
ПРОКЛАМУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Повідомляти про щось, звертаючись до кого-небудь з викладом якихось положень, думок тощо. Леметр прокламує повне банкротство критики - звісно, такої, як він сам розуміє її (Фр., XVI, 1955, 254); Тільки що яку падлюку Прокламує [цариця] за найбільшу, Соломон одпише зараз : «Любко, я ще більшу знаю!» (Л. Укр., IV, 1954, 192).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокламую | прокламуємо |
2 особа | прокламуєш | прокламуєте |
3 особа | прокламує | прокламують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокламуватиму | прокламуватимемо |
2 особа | прокламуватимеш | прокламуватимете |
3 особа | прокламуватиме | прокламуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прокламував | прокламували |
Жіночий рід | прокламувала | |
Середній рід | прокламувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прокламуймо | |
2 особа | прокламуй | прокламуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | прокламуючи | |
Минулий час | прокламувавши |