проковувати
ПРОКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. техн. Обробляти метал куванням. Проковуючи два куски заліза, нагрітих до високої температури, майстри впевнювались, що вони приварюються один до одного, тобто молекули одного куска проникають в об'єм другого куска (Наука.., 1, 1955, 10).
2. тільки док., також без додатка. Кувати (див. кувати1) якийсь час.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проковую | проковуємо |
2 особа | проковуєш | проковуєте |
3 особа | проковує | проковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проковуватиму | проковуватимемо |
2 особа | проковуватимеш | проковуватимете |
3 особа | проковуватиме | проковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проковував | проковували |
Жіночий рід | проковувала | |
Середній рід | проковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проковуймо | |
2 особа | проковуй | проковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проковуючи | |
Минулий час | проковувавши |