проколупувати
ПРОКОЛУПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОКОЛУПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Колупаючи, проникати всередину чого-небудь, робити отвір у чомусь. Галаганчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку .. З дірочки цівочкою посипався блискучий пісок (Донч., VI, 1957, 108).
2. тільки док., також без додатка. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проколупую | проколупуємо |
2 особа | проколупуєш | проколупуєте |
3 особа | проколупує | проколупують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проколупуватиму | проколупуватимемо |
2 особа | проколупуватимеш | проколупуватимете |
3 особа | проколупуватиме | проколупуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проколупував | проколупували |
Жіночий рід | проколупувала | |
Середній рід | проколупувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проколупуймо | |
2 особа | проколупуй | проколупуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | проколупуючи | |
Минулий час | проколупувавши |