промовляння
ПРОМОВЛЯННЯ, я, с . Дія за знач. промовляти. Художня майстерність читця не зводиться до сумлінного промовляння тексту (Худ. чит., 1955, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | промовляння | промовляння |
Родовий | промовляння | промовлянь |
Давальний | промовлянню | промовлянням |
Знахідний | промовляння | промовляння |
Орудний | промовлянням | промовляннями |
Місцевий | на/у промовлянні | на/у промовляннях |
Кличний | промовляння | промовляння |