промуштрувати
ПРОМУШТРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Док. до муштрувати 1. [Жандарм:] Як чоловіка в війську промуштрували та по босняцьких горах прогонили,.. то куди вже йому давні любощі згадувати (Фр., IX, 1952, 107).
2. Муштрувати якийсь час. Вранці-рано піде [Максим] на учення; промуштрують їх - геть уже сонечко підоб'ється (Мирний, II, 1954, 121).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промуштрую | промуштруємо |
2 особа | промуштруєш | промуштруєте |
3 особа | промуштрує | промуштрують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | промуштрував | промуштрували |
Жіночий рід | промуштрувала | |
Середній рід | промуштрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | промуштруймо | |
2 особа | промуштруй | промуштруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | промуштрувавши |