проміннячко
ПРОМІННЯЧКО, а, с . Зменш. до проміння 1. Сонечко ясне проміннячком грає (Манж., Тв., 1955, 127); Миготів каганець, кидаючи в хату скупе проміннячко (Коп., Лейтенанти, 1947, 130).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | проміннячко | проміннячка |
Родовий | проміннячка | проміннячок |
Давальний | проміннячкові, проміннячку | проміннячкам |
Знахідний | проміннячко | проміннячка |
Орудний | проміннячком | проміннячками |
Місцевий | на/у проміннячку | на/у проміннячках |
Кличний | проміннячко | проміннячка |