промінястий
ПРОМІНЯСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що променистий 1, 2. Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише; десь-то вода гучить; а високо над усім грає-сяє вишнє промінясте сонечко... (Вовчок, І, 1955, 142); Пан принципал вийшов веселий, майже промінястий, а в руках держав якийсь папір з величезною печаткою (Фр., III, 1950, 193); З-за гори скакнула невеличка іскорка серед рожевого сяйва й довгою промінястою стрілою перетяла увесь степ (Мирний, IV, 1955, 308).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | промінястий | проміняста | промінясте | промінясті |
Родовий | промінястого | промінястої | промінястого | промінястих |
Давальний | промінястому | промінястій | промінястому | промінястим |
Знахідний | промінястий, промінястого | промінясту | промінясте | промінясті, промінястих |
Орудний | промінястим | промінястою | промінястим | промінястими |
Місцевий | на/у промінястому, промінястім | на/у промінястій | на/у промінястому, промінястім | на/у промінястих |