пронос
ПРОНОС, у, ч. Те саме, що понос 1. Лікар спитав .. санітара .., чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 418); У малят під час кору буває пронос, що ще більше знеслаблює організм, створює сприятливі умови для виникнення ускладнень (Хлібороб Укр., 8, 1963, 39); У бджолосімей, що хворіли на пронос або винесли напад мишей чи цвілі, потрібно замінити рамки (Бджільн., 1956, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пронос | проноси |
Родовий | проносу | проносів |
Давальний | проносові, проносу | проносам |
Знахідний | пронос | проноси |
Орудний | проносом | проносами |
Місцевий | на/у проносі | на/у проносах |
Кличний | проносе | проноси |