проношений
ПРОНОШЕНИЙ, а, е. Який проносився, став малопридатним для користування (про взуття, одяг і т. ін.); старий. Ледве купи тримається [піджак], такий він проношений та проштопаний (Вільде, III, 1968, 121); Терешко саме взувався, і Коропов побачив в його руках суху проношену онучу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 155).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | проношений | проношена | проношене | проношені |
Родовий | проношеного | проношеної | проношеного | проношених |
Давальний | проношеному | проношеній | проношеному | проношеним |
Знахідний | проношений, проношеного | проношену | проношене | проношені, проношених |
Орудний | проношеним | проношеною | проношеним | проношеними |
Місцевий | на/у проношеному, проношенім | на/у проношеній | на/у проношеному, проношенім | на/у проношених |