пронумерований
ПРОНУМЕРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пронумерувати; // пронумеровано, безос. присудк. сл. Згадуючи .. усі сумніви, труднощі і прикрості у процесі створення фільму, коли сценарій уже затверджено і, як ведеться, вже «пронумеровано, прошнуровано й скріплено сургучною печаткою», я приходжу до такого висновку : народ доручив нам свою кінодраматургію для того, щоб ми здобували в ній перемоги (Довж., III, 1960, 167).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пронумерований | пронумерована | пронумероване | пронумеровані |
Родовий | пронумерованого | пронумерованої | пронумерованого | пронумерованих |
Давальний | пронумерованому | пронумерованій | пронумерованому | пронумерованим |
Знахідний | пронумерований, пронумерованого | пронумеровану | пронумероване | пронумеровані, пронумерованих |
Орудний | пронумерованим | пронумерованою | пронумерованим | пронумерованими |
Місцевий | на/у пронумерованому, пронумерованім | на/у пронумерованій | на/у пронумерованому, пронумерованім | на/у пронумерованих |