пропалений
ПРОПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пропалити. Стіл був покритий шматком червоної матерії з багатьма чорнильними плямами, подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Дмит., Наречена, 1959, 172); Земля була простріляна, пропалена, поорана снарядами і бомбами, всіяна осколками (Жур., Вечір.., 1958, 278); Весело, впевнено озирали хлопці муровану свою цитадель на пропалених сонцем херсонських горбах (Гончар, Таврія.., 1957, 395).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пропалений | пропалена | пропалене | пропалені |
Родовий | пропаленого | пропаленої | пропаленого | пропалених |
Давальний | пропаленому | пропаленій | пропаленому | пропаленим |
Знахідний | пропалений, пропаленого | пропалену | пропалене | пропалені, пропалених |
Орудний | пропаленим | пропаленою | пропаленим | пропаленими |
Місцевий | на/у пропаленому, пропаленім | на/у пропаленій | на/у пропаленому, пропаленім | на/у пропалених |