пропуск
ПРОПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. пропустити, пропускати 1-4, 6, 7. - Пане господарю! - каже [Петро]. - І ви, шановна громадо! Просить паволоцький Шрам пропуску через табор [табір] (П. Куліш, Вибр., 1969, 70); Вказуючи їй [Центральній Раді] на цілий ряд ворожих дій : дезорганізацію фронту, пропуск озброєного війська на Дон і заборону проїзду радянських частин, роззброєння революційних частин у Києві, - Раднарком попереджав, що в разі, коли це не буде припинено, він буде вважати Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні (Головко, II, 1957, 432).
2. Відсутність кого-, чого-небудь внаслідок проминання (див. проминання1). Загальне завдання переписів населення - зареєструвати всіх громадян без пропусків (Вибр. праці М. В. Птухи, 1971, 360); Її [картоплю] добре захоплювали ложечки саджалки і висаджували в грунт без пропусків (Хлібороб Укр., 12, 1964, 13); // Незаповнене місце в тексті. Між куплетами .. пропуски потрібні (Л. Укр., V, 1956, 79).
3. Документ, який засвідчує дозвіл на право входу, в'їзду куди-небудь, проходу, проїзду через щось. Дорош постукав у будочку на прохідній. Віконечко відчинилося, і звідти висунулася кучмата голова . - Пропуск є? - суворо запитала вона .. Дорош зам'явся : він не мав дозволу на в'їзд (Тют., Вир, 1964, 144); Вартовий за вікном на терасі зупинив когось вигуком, питаючи пропуск (Гончар, III, 1959, 132).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пропуск | пропуски |
Родовий | пропуску | пропусків |
Давальний | пропускові, пропуску | пропускам |
Знахідний | пропуск | пропуски |
Орудний | пропуском | пропусками |
Місцевий | на/у пропуску | на/у пропусках |
Кличний | пропуску | пропуски |