проскрипіти
ПРОСКРИПІТИ, плю, пиш; мн. проскриплять; док. 1. неперех. Док. до скрипіти 1, 4. Проскрипіли ворота; Вулицею проскрипіли повз хату дві пари кроків (Вирган, В розп. літа, 1959, 296); Сич десь зовсім близько проскрипів на верхів'ї верби (Гончар, Циклон, 1970, 100); Встань, орачу! Вже Прогули вітри, Проскрипів мороз, Вже пройшла зима! (Фр., X, 1954, 10).
2. перех., перен., розм. Сказати, вимовити що-небудь різким, неприємним голосом. Муедзин востаннє проскрипів з мінарета «ла алла», і правовірні спочивають (Коцюб., І, 1955, 291); - Барометр впав ще нижче , - проскрипів півголосом Джузеппе (Ірчан, II, 1958, 326).
3. неперех. Скрипіти якийсь час. Всю ніч проскрипіли віконниці .
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проскриплю | проскрипимо |
2 особа | проскрипиш | проскрипите |
3 особа | проскрипить | проскриплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проскрипів | проскрипіли |
Жіночий рід | проскрипіла | |
Середній рід | проскрипіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проскрипімо | |
2 особа | проскрипи | проскрипіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | проскрипівши |