прослідкувати
ПРОСЛІДКУВАТИ, ую, уєш, перех. і неперех. Док. до слідкувати. Повільним рухом правої руки він одгорнув з лоба мокре волосся. Ольга прослідкувала за цим рухом красивого парубка (Іщук, Вербівчани, 1961, 3); [Жураківський:] Хлопець прослідкував, де Мошко ховав свої папери, викрав їх, поніс до людей (Вас., III, 1960, 300); Без порівняння, без паралелей і аналогій іноді важко зрозуміти .. суть тих чи інших явищ і подій. Вони необхідні для того, щоб прослідкувати, який крок вперед зробило суспільство (Укр. іст. ж., 2, 1960, 31).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прослідкую | прослідкуємо |
2 особа | прослідкуєш | прослідкуєте |
3 особа | прослідкує | прослідкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | прослідкував | прослідкували |
Жіночий рід | прослідкувала | |
Середній рід | прослідкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прослідкуймо | |
2 особа | прослідкуй | прослідкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | прослідкувавши |