простенький
ПРОСТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до простий 2-7. Суддя був собі простенький старичок, усім доступний, добрий і славився як диво (Мирний, І, 1954, 160); Андрій поклав перед Миколою шмат ватмана, на якому було вимальовано вікно : в складеному вигляді, а також подетально . - Дуже простенька, звичайнісінька собі робота (Збан., Курил. о-ви, 1963, 206); Щось журно мені , - і журлива казка сплітається в голові. Така простенька та щира (Вас., II, 1959, 393); В барвистій сій товпі [натовпі].. плямкою непотрібною здавалося простеньке платтячко Марусі, вузько нап'ялене на маленьку, вутлу фігурку (Хотк., II, 1966, 146); Він .. справив простеньке, негучне весілля і став найкращим чинбарем на всю волость (Стельмах, II, 1962, 115); [Єфросина:] Ат... простенька собі дівчина... зовсім не нам рівня (Н.-Лев., II, 1956, 485).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | простенький | простенька | простеньке | простенькі |
Родовий | простенького | простенької | простенького | простеньких |
Давальний | простенькому | простенькій | простенькому | простеньким |
Знахідний | простенький, простенького | простеньку | простеньке | простенькі, простеньких |
Орудний | простеньким | простенькою | простеньким | простенькими |
Місцевий | на/у простенькому, простенькім | на/у простенькій | на/у простенькому, простенькім | на/у простеньких |