протавати
ПРОТАВАТИ, тає, недок., ПРОТАНУТИ, не, док. 1. Танути на певну глибину, утворюючи заглибини, отвори (про сніг, лід). Під чобітьми протане сніг - знов шуміть голубій весні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 10); // З'являтися з-під снігу або льоду, що тане. Дороги в полі вже протають; // безос. То там, то тут протає (Сл. Гр.).
2. Відтавати на певну глибину, звільняючись від мерзлоти (про землю, грунт). Земля протала на метр .
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протаю | протаємо |
2 особа | протаєш | протаєте |
3 особа | протає | протають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протаватиму | протаватимемо |
2 особа | протаватимеш | протаватимете |
3 особа | протаватиме | протаватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протавав | протавали |
Жіночий рід | протавала | |
Середній рід | протавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протаймо | |
2 особа | протай | протайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | протаючи | |
Минулий час | протававши |