протез
ПРОТЕЗ, а, ч. Механічний пристрій чи апарат, який застосовують для заміщення втрачених органів або частин тіла і часткового поновлення їх діяльності, а також для усунення косметичних вад. Ліву руку вона намагалася заховати за спину, щоб я не бачив жовтого шкіряного протеза (Ткач, Жди.., 1959, 63); Твердохліб ступив на землю. Під вагою його тіла важко простогнав протез (Цюпа, Краяни, 1971, 22); Полімерні протези кровоносних судин уже досить давно стали надбанням хірургічної практики (Наука.., 7, 1969, 5).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протез | протези |
Родовий | протеза | протезів |
Давальний | протезові, протезу | протезам |
Знахідний | протез | протези |
Орудний | протезом | протезами |
Місцевий | на/у протезі | на/у протезах |
Кличний | протезе | протези |
протеза
ПРОТЕЗА, -и, ж., лінгв. Неетимологічний приголосний, який приєднується до початкового голосного у слові; в українській мові характерна особливо у діалектах; протезу можна розглядати як і позиційну, так і комбінаторну фонетичну зміну, оскільки приголосний з'являється саме перед голосним, а не перед будь-яким звуком.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протеза | протези |
Родовий | протези | протез |
Давальний | протезі | протезам |
Знахідний | протезу | протези |
Орудний | протезою | протезами |
Місцевий | на/у протезі | на/у протезах |
Кличний | протезо | протези |