противитися
ПРОТИВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. противляться; недок. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь. Її рука лежала в його руках, і він тихо гладив її .. Вона не противилася (Мирний, III, 1954, 159); Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся .. її подорожі до Києва (Л. Укр., V, 1956, 425); Він тримав її в руках міцно, безцеремонно, вона й не противилася тому, але їй якось робилося жарко (Тют., Вир, 1964, 128).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | противлюся | противимося |
2 особа | противишся | противитеся |
3 особа | противиться | противляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | противитимуся | противитимемося |
2 особа | противитимешся | противитиметеся |
3 особа | противитиметься | противитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | противився | противилися |
Жіночий рід | противилася | |
Середній рід | противилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | противмося | |
2 особа | протився | противтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | противлячись | |
Минулий час | противившись |