протиотрута
ПРОТИОТРУТА, и, ж. Речовина, яка припиняє або послаблює дію отрути. З канн виробляють протиотруту від рослинних отрут, стимулюючі й потогінні ліки (Знання.., 11, 1974, 30); // перен. Засіб або дія, спрямовані проти чого-небудь шкідливого, негативного, небажаного. Моду як таку не можна зовсім заперечувати в містобудуванні .. Протиотрутою проти легковажностей моди повинні бути здоровий розум, добрий смак, вдумливе наслідування традицій (Рад. Укр., 7.I 1971, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протиотрута | протиотрути |
Родовий | протиотрути | протиотрут |
Давальний | протиотруті | протиотрутам |
Знахідний | протиотруту | протиотрути |
Орудний | протиотрутою | протиотрутами |
Місцевий | на/у протиотруті | на/у протиотрутах |
Кличний | протиотруто | протиотрути |