протипіхотний
ПРОТИПІХОТНИЙ, а, е. Признач. для боротьби з піхотою противника, для захисту від неї. Підривники тягнули за лінію окопів, на нейтральну землю, фугасні заряди, протитанкові і протипіхотні міни (Кучер, Чорноморці, 1956, 427).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протипіхотний | протипіхотна | протипіхотне | протипіхотні |
Родовий | протипіхотного | протипіхотної | протипіхотного | протипіхотних |
Давальний | протипіхотному | протипіхотній | протипіхотному | протипіхотним |
Знахідний | протипіхотний, протипіхотного | протипіхотну | протипіхотне | протипіхотні, протипіхотних |
Орудний | протипіхотним | протипіхотною | протипіхотним | протипіхотними |
Місцевий | на/у протипіхотному, протипіхотнім | на/у протипіхотній | на/у протипіхотному, протипіхотнім | на/у протипіхотних |