протоплювати
ПРОТОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТОПИТИ, топлю, топиш; мн. протоплять; док., перех. і неперех. 1. Розпалювати і підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін., обігріваючи приміщення; топити. Він жив по-холостяцькому,.. коли протоплював плиту і грів чай, а частіше в нетопленій кімнаті лягав у холодну постіль (Чорн., Потік.., 1956, 364); Каже [баба]: - Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити (Укр.. казки, 1951, 290); - Ідіть, вдово, нам з дочкою поможіть, Дамо взимку вам чим хату протопить (Манж., Тв., 1955, 241); - Батько залагодять дірку... холодно - нехай протопимо грубу... (Кос., Новели, 1962, 24); Роздобувала [Марія Степанівна] паливо, щоб протопити в хаті (Ткач, Плем'я.., 1961, 10).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протоплюю | протоплюємо |
2 особа | протоплюєш | протоплюєте |
3 особа | протоплює | протоплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протоплюватиму | протоплюватимемо |
2 особа | протоплюватимеш | протоплюватимете |
3 особа | протоплюватиме | протоплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протоплював | протоплювали |
Жіночий рід | протоплювала | |
Середній рід | протоплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протоплюймо | |
2 особа | протоплюй | протоплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | протоплюючи | |
Минулий час | протоплювавши |