протопресвітер
ПРОТОПРЕСВІТЕР, а, ч., церк. Головний священик у великих соборах; // У дореволюційній Росії - головний священик у військовому та придворному відомствах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | протопресвітер | протопресвітери |
Родовий | протопресвітера | протопресвітерів |
Давальний | протопресвітерові, протопресвітеру | протопресвітерам |
Знахідний | протопресвітера | протопресвітерів |
Орудний | протопресвітером | протопресвітерами |
Місцевий | на/у протопресвітері, протопресвітерові | на/у протопресвітерах |
Кличний | протопресвітере | протопресвітери |