протуркотіти
ПРОТУРКОТІТИ, очу, отиш і ПРОТУРКОТАТИ, очу, очеш, док. 1. Док. до туркотіти, туркотати. Протуркотіло старе колоддя під колесами (Загреб., Диво, 1968, 159); В лугах озвався деркач, у полях протуркотіла підвода (Стельмах, Правда.., 1961, 147).
2. Туркотіти, туркотати якийсь час.
@ Протуркотіти (протуркотати) вуха кому про кого - що - те саме, що Протуркати вуха (див. вухо). - Іван вже вуха мені про вас протуркотів (Собко, Звич. життя, 1957, 279).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протуркочу | протуркотимо |
2 особа | протуркотиш | протуркотите |
3 особа | протуркотить | протуркотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | протуркотів | протуркотіли |
Жіночий рід | протуркотіла | |
Середній рід | протуркотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | протуркотімо | |
2 особа | протуркоти | протуркотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | протуркотівши |