протяжно
ПРОТЯЖНО. 1. Присл. до протяжний. Протяжно загули сурми та фаготи (Мирний, III, 1954, 263); Паліїха почала читать нескоро, протяжно, як ото у церкві .. попи читають (Морд., І, 1958, 202); Якийсь болотяний птах скрикнув удалині протяжно і жалібно (Донч., V, 1957, 55).
2. діал. Присл. до протяжний 3. Дозя вийшла, протяжно і солодко поглянувши на барона (Фр., VIII, 1952, 295).