профанувати
ПРОФАНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., книжн. Піддавати профанації. - Пішовши звідси, ви тим самим складете зброю, визнаєте свою неспроможність довести, що Каргат профанує техніку (Шовк., Інженери, 1956, 225); Несмак у поезії є шкідливим і небезпечним насамперед тим, що профанує ідеї, принижує або й викривляє їх незалежно від найкращих задумів автора (Рад. літ-во, 2, 1965, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | профаную | профануємо |
2 особа | профануєш | профануєте |
3 особа | профанує | профанують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | профануватиму | профануватимемо |
2 особа | профануватимеш | профануватимете |
3 особа | профануватиме | профануватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | профанував | профанували |
Жіночий рід | профанувала | |
Середній рід | профанувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | профануймо | |
2 особа | профануй | профануйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | профануючи | |
Минулий час | профанувавши |