прохання
ПРОХАННЯ, я, с. 1. Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба. Вона докоряла йому в тому листі, що він не прийшов до неї з візитом в Кишиневі, не вважив на її щире прохання (Н.-Лев., VI, 1966, 71); Він звернувся до парубків з проханням доглянути його коні (Коцюб., І, 1955, 240); - Джантемир попросив мене передати .. прохання від нього і від усього аулу, щоб допомогли їм винищити вовків (Тулуб, В степу.., 1964, 206); На його настійливе прохання, відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Ле, Право.., 1957, 93).
2. Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою. Дарка Діброва успішно склала в місті іспит на вчительку і зразу ж написала десятки прохань в різні округи на посаду (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 37); В 1781 р . Соколов подає прохання в Державну медичну колегію про допущення його бо екзамену на вчений ступінь доктора (Видатні вітч. географи.., 1954, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | прохання | прохання |
Родовий | прохання | прохань |
Давальний | проханню | проханням |
Знахідний | прохання | прохання |
Орудний | проханням | проханнями |
Місцевий | на/у проханні | на/у проханнях |
Кличний | прохання | прохання |